Район на карті Донецької області

 

---

---

Напрям "КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ" (історико-географічний, літературно-етнологічний)

Українське козацтво, де особливе місце займає запорізьке козацтво і Запорізька Січ, - явище унікальне не тільки в нашій історії, а в історії людства. Історія козацтва - це невід'ємна складова всієї історії українського народу, його боротьби за свою державність, за свою національну гідність. Островом демократії і рівності була Запорізька Січ в океані феодальних відносин. Принципи козацької державності зберігаються віками. Конституція Петра Орлика, як її називають, - перша демократична конституція світу.

Козацтво - це не зовнішня атрибутика, це поширення козацького світогляду, як способу буття, сприяння побудові іншого світу, в якому відмінності не спричинятимуть розбрату між людьми. Для тих, хто не забув козачу вдачу, бо не був би козак козаком, якби пас задніх.

Вивчити сторінки козацької слави (де і чому виникли перші козацькі поселення та укріплення, чим займались козаки, хто становив ядро козацького війська, хто стояв на чолі козаків і як склалася їх доля, пам'ятні віхи і дати в історії козаччини, боротьба з іноземними поневолювачами, утворення Козацької Республіки); побут та традиції козацтва (козаки у повсякденному житті та у походах, їх зброя і військове спорядження, укріплення, Січі, козацькі герої, пам'ять про них, козацькі могили, літописці та історики); дух і душу козацьку (пісні, думи, легенди, приказки та прислів'я, гартування волі, бойові вправи та відточення військової майстерності); взяти безпосередню участь у відродженні козацтва, пройти козацькими шляхами і понести усе це через роки - це головні завдання для учасників експедиції.

Напрям "ДУХОВНІ ДЖЕРЕЛА" (історико-географічний, етнографічний)

Моральні закони існують незалежно від нас. Виконання моральних законів – це створення умов до справжньої свободи. Моральність в основі своїй абсолютна. Обов'язок людини – пізнати моральні закони, підкорятися їм і передавати від покоління до покоління. Порушення абсолютного закону, наприклад, у фашистській Німеччині чи Радянському Союзі при організації голодоморів і репресій, призводить до спотворення самої суті людської природи, до морального каліцтва цілих народів і багатьох поколінь. На дорозі загальнолюдської моралі стояли вічні дороговкази: святі книги, святі місця, святі люди, храми. Щоб поставити закон держави, особи, нації вище абсолютного закону, знищують дороговкази Життя і Любові. Яскравий тому приклад - „Собор" Олеся Гончара.

В Україну прийшов час відродження, морального очищення. На наших очах завершується доба матеріалізму та його цінностей, і це невпинно веде нас до відродження духовності, національної гідності, загальнолюдської моралі. Війна проти Бога і людяності прямує до свого завершення. Відбудовуються собори і храми, відроджується Собор душі людської. В якому стані сьогодні храми, собори, церкви, каплиці, монастирі, святі місця і люди, чи пам'ятають про те, що знищено і сплюндровано, чи повертається генетична пам'ять моральності до нового покоління?!

 Напрям "БАТЬКІВСЬКА КРИНИЦЯ" (етнографічний)

Зникають традиції, затихає навіть у селах народна пісня, виходить з ужитку чистота мовного спілкування. А це все наша історія, наше духовне багатство, без якого ми самовтрачаємось. Щоб заповнити порожнечу, мусимо починати з першооснов і повернути народові його історичну пам'ять, бо людина, як дерево, не може жити без правічного ґрунту.

Одним з найважливіших проявів національної неповторності народів є їхня традиційно-побутова культура, що створювалась протягом тисячоліть і освічувалась віками.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, обряди, традиції. Звичаї народу - це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, айв його історичному минулому.

В сучасних умовах піднесення боротьби за людську гідність та розбудови незалежної національної держави все більше відчувається потяг до історичного самоусвідомлення, глибокого об'єктивного вивчення минулого.

Кожен народ прагне, щоб його духовні цінності перетворилися для підростаючого покоління не просто на об'єкт знання і розуміння, а лягли в основу їх світогляду, переконань.

Традиційні народні ремесла, знаряддя праці, одяг, їжа, фольклор, народна медицина, сімейна педагогіка, повсякденне життя, свята і обряди – це той своєрідний канал, яким старше покоління передавало і передає молодим досвід своєї соціальної поведінки, мораль, погляди й переконання, життєву філософію.

Головне завдання напряму і полягає у тому, щоб неоціненні багатства, створені народом, не пропали, збереглися, передалися у спадок майбутнім поколінням.

 Напрям "З ПОПЕЛУ ЗАБУТТЯ" (історичний)

Жодна держава не втратила стільки людей у другій світовій війні, скільки Україна. Сім мільйонів українців загинуло в тій страшній битві народів. Навіть втрати Німеччини були меншими на півмільйона чоловік. Українці героїчно боролись з німецькими, угорськими, румунськими окупантами в радянському війську та партизанських загонах.

Все менше залишається учасників і свідків тих кривавих подій. Поспішіть зустрітися з ними, відтворити маловідомі і невідомі факти нашої історії, місця боїв, імена їх учасників, місцезнаходження поховань наших дідів і прадідів, що боролись за рідну землю, віднайти та зберегти для наступних поколінь усі, хай найменші, документальні свідчення тих подій. Це і є головним завданням напряму.

Історична пам'ять та національна свідомість є чистим джерелом духовності і культури народу. Головним завданням юних туристів-краєзнавців, що працюють за цим напрямком, повинно стати дослідження та висвітлення нерозкритих сторінок, пов'язаних з прагненням народу України до волі та незалежності, вивчення трагедії голодомору та сталінських репресій в своєму краї, встановлення забутих чи прихованих фактів історії Великої Вітчизняної війни та національно-визвольного руху в Україні; віднайдення несправедливо забутої художньої спадщини; створення книг пам'яті свого села, міста, району. Ця пошукова робота має повернути народу втрачені імена славних синів і дочок України, сприяти встановленню історичної справедливості.

ЕКСПЕДИЦІЯ "МІСТА ТА СЕЛА ДОНЕЧЧИНИ"

 

Програма цієї експедиції передбачає забезпечення комплексу дій, спрямованих на глибоке вивчення історії міста чи села у контексті історії рідного краю.